БАЖАЄТЕ ПЕРЕВІРИТИ ВХІД ДО УКРИТТЯ НА БЕЗБАР'ЄРНІСТЬ? ГОТУЙТЕСЯ ДО ВИКЛИКУ ПОЛІЦІЇ

Минулої суботи мама учня 77 ліцею, що у Тернівському районі Кривого Рогу, у власний вихідний разом з дитиною вирішила перевірити хід ремонтних робіт в укритті. Капітальний ремонт з облаштуванням аварійного входу мали завершити до 30 вересня, але щасливий фінал учнівських та вчительських поневірянь перенесли за не зовсім зрозумілих обставин.

Мало того, що не набули упевненості у завершенні робіт навіть до кінця грудня, вони отримали стрес від дивної комунікації з боку сторожа. Законні учасники освітнього процесу наслухалися на свою адресу нісенітниць і погроз викликати поліцію, а коли мама запропонувала дочекатися наряду, «виклик» виявився блефом.

Варто нагадати, що заклад освіти, який має велике підвальне приміщення, вже третій рік чекає на своє укриття. Батькам ліцеїстів довелося пройти чи не сім кіл пекла на шляху до отримання позитивного висновку для початку робіт та погодження їхнього фінансування. Перша половина ремонтується коштом міського бюджету, а ремонт другої взялася реалізувати міжнародна гуманітарна організація.

Звісно, просторим і зручним укриттям цей підвал стане за умови якісного капітального ремонту, облаштування аварійного входу та інших необхідних робіт з дотриманням вимог сучасної нормативно-правової бази для безпечного перебування там до 48 годин. А сучасне законодавство передбачає обов'язкове створення умов безбар'єрності* та універсального дизайну*.

Раніше інклюзивне планування*, розумне пристосування* та іншу термінологію розвиненого суспільства згадували переважно під час відкриття, наприклад, сенсорної кімнати імені чергового депутата з перерізанням стрічок та гучними промовами. Але то було надто давно.

Нині це вже не красиві маловідомі слова, а безповоротно обов'язкові до виконання законодавчі норми. А ще - це суспільний договір про те, що держава створює умови, за яких кожен її громадянин, незалежно від його фізичних чи ментальних станів, почувається рівним серед рівних, вільно пересувається та отримує доступ до необхідних споруд і послуг.

ЩО НЕ ТАК З РЕМОНТОМ ПІДВАЛЬНОГО ПРИМІЩЕННЯ КЛ № 77

Умови для інклюзивного навчання - не єдина вимога, що передбачає безбар'єрний доступ до укриття. Окремі керівники закладів освіти та, що ще гірше, розробники проєктів, спираючись чи то на застарілі нормативні документи, чи то на вибіркові фрази документів чинних, чомусь вважають, що умови мають відповідати нозологіям учнів, які відвідують заклад сьогодні.

Але це дуже хибне переконання, адже завтра до закладу освіти можуть принести документи дитини з травмою спини, а школа не має права на відмову. Та й з чого б це відмовляти? Україна декларує рівний доступ до знань. А як забезпечити безбар'єрний доступ до укриття в максимально стислі терміни, якщо не передбачити завчасно універсальність дизайну?

Крім того, споруди цивільного захисту закладів освіти мають укривати від небезпеки не лише учасників освітнього процесу, а також і мешканців сусідніх будинків, які не мають укриття або сховища. Чи можуть серед них опинитися люди з інвалідністю? Чи можуть вони бути на кріслах колісних? Авжеж.

На жаль, ніхто не має страхового полісу проти отримання поранень з тяжкими наслідками від російських обстрілів. Тож виходить, що коли люди без інвалідності турбуються про безбар'єрний доступ до споруд цивільного захисту в закладах освіти для людей з інвалідністю, це цілком може виявитися турботою про себе. Хай як хто б не уникав цієї теми.

Щодо будівельних норм. Пункт 5.12 ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» прямо передбачає (цитата):

«Проєктні рішенні захисних споруд та СПП повинні забезпечувати доступність та безпеку МГН відповідно до вимог ДБН В.2.2-40, у тому числі з урахуванням мобільності осіб з інвалідністю різних категорій та їхньої чисельності».

Обидві частини укриття ліцею не є новим будівництвом, тому ніби не має бути жорстких вимог до проєктування вхідної групи. Але це в тому разі, якщо вона вже існувала до початку ремонтних робіт і реконструювати її неможливо.

Чи мають бути максимально враховані потреби маломобільних груп населення (МГН), якщо вхідна група спроєктована та побудована з нуля у процесі капітального ремонту? Певно, за здоровою логікою - так. За дивною логікою Департаменту освіти і науки Криворізької міської ради людям маломобільної групи, ймовірно, має вистачити й підйомної платформи.

Вхідна група, виходячи зі світлин, має ширину близько 160 см, тоді як для реалізації в ній пандуса має бути щонайменше 210 см: від 120 см на сходи та від 90 см на пандус. Чому вхід спроєктували і прибудували таким, невідомо. Виходом за відсутності пандуса були би широкі платформи, що монтуються під стіну і легко розкладаються для автоматичного пересування одним натиском кнопки «пуск».

ВИКОНКОМ ВІДПОВІДАЄ

Щоб розібратися у тонкосплетіннях законодавчих норм, за допомогу взялися фахівці з РУХ БЕЗ МЕЖ. Голова РБМ звернувся за роз'ясненнями до Міністерства розвитку громад та територій України, де підтвердили необхідність застосування зазначених вище ДБН, а також повідомили: «Доступ МГН до захисних споруд та СПП рекомендується забезпечувати за допомогою ліфтів».

А ще в міністерстві нагадали, що в разі необхідності за зверненням громадян може бути організований архітектурно-будівельний контроль за територіальним принципом.

Однак у відповідь на своє звернення до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю РБМ отримали цитування беззмістовних витримок з тексту ДБН, які ще варто було пошукати між рядків документу. Також повідомлення: «Для можливого доступу до приміщень особам з порушенням опорно-рухового апарату у закладі передбачена наявність мобільного сходинкового підйомника, який буде придбано окремо».

Але мало хто знає, що там можуть встановити не звичні людському оку платформи, а пересувні крісла, на які люди з проблемами рухового апарату просто можуть не встигнути пересісти в разі тривоги на балістичну загрозу. Хтось буде не в змозі навіть відірватися від власного крісла, а отже - ризикуватиме життям. Проте навіть пересівши, повезти себе самостійно людина навряд чи зможе. Тобто це технічне рішення саме по собі може виявитися бар'єром для людини без супроводу.

Пунктом 7.1.1 Об'ємно-планувальних рішень ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» передбачено (цитата):

«При новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті захисних споруд та СПП необхідно забезпечувати доступність та безпеку МГН відповідно до вимог ДБН В.2.2-40, у тому числі,з урахуванням рівня мобільності осіб з інвалідністю різних категорій та їхньої чисельності».

На одній зі світлин можна побачити, що аварійний вхід виконувався там, де його раніше, ймовірно, не було. Отже, цілком можливо було виконати вхідну групу з дотриманням умов безбар'єрності та універсального дизайну. Але хтось вирішив, що «й так згодиться».

Щоправда прямо навпроти входу до укриття у його приміщенні запроєктували вбиральню для осіб з інвалідністю, що є безумовним позитивом. Проте якщо замовники капітального ремонту не знайдуть розумного способу усунення бар'єрів, ця красива вбиральня виявиться доступною сама для себе.

Залишається сподіватися, що принаймні в міжнародній гуманітарній організації, яка взялася за реалізацію другої частини укриття, врахують необхідність зручної платформи замість тих «електричних стільців», якими закидав усі заклади освіти міста ДОіН КМР. В умовах багаторічної війни і значної кількості людей з інвалідністю варто було б давно навчитися думати не гаслами для промоакцій, а рішеннями для людей.

__________________

СЛОВНИК БЕЗБАР'ЄРНОСТІ

*Безбар'єрність передбачає безпекову, фізичну, інформаційну, цифрову, соціальну та комунікаційну доступність. Безбар'єрність як державна політика - про формування таких можливостей, за яких кожна людина має доступ без будь-яких бар'єрів до усіх сфер суспільного життя: освіта, робота, громадська участь, спорт, інформація та інтернет, будівлі та споруди, послуги та будь-що інше без упереджень і стереотипів.

*Універсальний дизайн - це планування просторів, предметів, будівель, послуг та інших можливостей без додаткових умов для їхнього використання будь-яким членом громади чи її гостем, незалежно від віку та особливостей.

Згідно з ЗУ «Про освіту» (цитата)

«універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну»

*Інклюзивне планування - розробка заходів у громаді таким чином, аби долучитися до її життя могли усі охочі на рівних умовах.

*Розумне пристосування - адаптація середовища для створення необхідних умов.

Ця та інша термінологія щодо характеристики умов, які ми маємо створювати для всіх без винятку людей, напрацьована Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України на підставі Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Отже, обов'язкова до застосування, але вже не як терміни, а як дії, що мають виконуватися. А тому й увійшла до усіх законодавчих актів, які бодай як можуть торкатися прав людини будь-якого віку чи стану, її життя, роботи чи навчання.

Читайте більше на сторінці ГО «ОСНОВИ СВІДОМОСТІ»