Закон України “Про повну загальну середню освіту” 2020 року визначає безпечне освітнє середовище як “сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин;”
Нині 2024 рік, тож враховуючи російську військову агресію, варто було би питання безпеки на території закладів освіти тримати на безперервному контролі. Натомість навіть у таких містах, як Кривий Ріг, що розташовані за межами зони активних бойових дій, фраза “безпечне освітнє середовище” нерідко сповнена порожніх звуків. Заклади освіти ж готують до нового навчального року переважно на папері, хіба подекуди з легким косметичним “пилком”. Якщо, звісно, директор не вимагає дотримання засновником своїх обов’язків з фінансування безпечних умов, як то кажуть, вголос і на повний зріст. Відповідальний керівник знає, що трагедія обходиться дорожче від будь-яких грошей, і намагається зробити усе залежне від нього, аби ремонти робилися вчасно, а гроші для них виділялися “на учора”. Адже частина законодавства, що регулює безпекові питання у будь-якій галузі - надто у освіті - написане переважно кров’ю і мільйонами лікарняних.
ЩО ГОВОРИТЬ ЗАКОНОДАВСТВО
Умови роботи закладу освіти регулює досить широка законодавча база, яку вивчити за місяць-два неможливо. До того ж регулярно до діючих нормативно-правових актів вносяться зміни. Але перевага представників адміністрації закладу освіти у тім, що над ними є орган управління від засновника та профільне міністерство. Саме вони надсилають свіжі зміни як на місцевому, так і на державному рівні. Обласні Департаменти освіти і науки не відстають від місцевих органів управління освітою та МОН у швидкості реакції на новації, а також повідомляють на місця заплановані регіональні та державні активності. Варто зауважити, що директор може й не опрацьовувати законодавчу базу самостійно, оскільки має заступника з господарської роботи з вищою освітою. Тож ми вже поділили на два директорський законодавчий “тягар”. Якщо правильно розподілити обов’язки серед підлеглих, то коло контролю за законодавчими змінами можна розширити ще на кілька осіб з переспрямуванням їм частини кореспонденції.
Які ж нормативно-правові акти слід врахувати для створення безпечного освітнього середовища? Рамковий Закон України “Про освіту” надає загальні визначення для усіх рівнів за усіма напрямами та умовами освітньої діяльності. Профільні Закони розширюють його рамки для кожного закладу освіти на своєму рівні: “Про дошкільну освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про вищу освіту”, “
”. А вже їх, профільні Закони, приводять в дію різні підзаконні нормативно-правові акти, які за юридичною силою поділяються на загальні, відомчі, місцеві і локальні. Загальні деталізують і “активують” норми Законів та відносяться до відання Парламенту, Президента, Уряду. Відомчі видають відповідні міністерства в межах своїх повноважень для врегулювання суспільних відносин. Місцеві нормативно-правові акти поширюються на регіон чи населений пункт, в якому діють органи місцевого самоврядування, що їх ухвалили. Локальні ж акти видають у межах відповідного підприємства, установи, закладу чи організації.
Як ви зрозуміли з вищевикладеного, законодавство влаштоване так, що кожна ланка на своєму місці має власний “шмат” відповідальності, тому Конституція ефективно працює, якщо її в дію приводить Закон, який в результаті ухвалення низки актів на кожному рівні влади виконується за наказом керівника підприємства, що спирається на увесь цей ланцюжок. Тепер перейдімо до конкретної законодавчої бази, якої має дотримуватися заклад освіти, аби реалізувати норму Закону про безпечне освітнє середовище.
Отже, освітнє законодавство гарантує учасникам освітнього процесу повний безпековий комплекс. Зокрема для збереження життя і здоров’я діє Санітарний регламент, який визначає медичні вимоги до безпеки освітнього середовища, зокрема включає безпечність і чистоту приміщень та споруд, правила їх прибирання, температурний режим з належного рівню освітленням та вологістю. Визначає вимоги до розташування меблів та їх характеристики, рівень навантаження та тривалість уроків. Санітарний регламент також регулює систему харчування та якість харчових продуктів, вимоги до харчоблоків і чимало інших важливих моментів. Діє санрегламент на підставі відповідних Законів та підзаконних актів. Дотриманню Санітарного регламенту сприяють порядок організації харчування, норми харчових продуктів тощо, переліки допустимого обладнання, меблів, якість води та низка інших норм і правил.
ДБН або ж Державні будівельні норми та стандарти. Законодавча база містить їх чимало, різних за призначеннями та галузевими напрямами, зокрема є розроблені саме для закладів освіти, де враховані особливості освітнього процесу, вікові характеристики учасників та низка інших суттєвих показників. Зокрема, будівельні норми містять норми доступності для маломобільних груп населення, вимоги до забудови ділянок, функціональних зон, виробничих та навчальних приміщень, допоміжних та службових, їдалень, спортивних та гігієнічних тощо. Також ДБН звертають увагу на інженерне обладнання, електро та газопостачання, опалення приміщень та водопостачання з каналізацією, зв’язок тощо. Як і Санітарний регламент, будівельні норми є обов’язковими для виконання.
Пожежні норми частково наводяться в ДБН для закладів освіти, але окремі будівельні норми "Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги" містять загальні вимоги до пожежної безпеки будівель та приміщень усіх типів. Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 “ПРАВИЛА пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України” містить окрім вимог до будівель і споруд, чітко визначені організаційні вимоги, зокрема порядок евакуації тощо. Як ви вже зрозуміли, цей блок нормативно-правових актів не менш обов’язковий до виконання.
Кодекс цивільного захисту визначає порядок функціонування суб’єктів цивільного захисту, правила, норми, повноваження, планування, організацію усіх видів діяльності, які так чи інакше можуть нести будь-який рівень небезпеки. Скажімо, вирішили ви на території шкільного майданчика заплющити очі на небезпеку від аварійного об’єкту, вам доведеться заплющувати свої очі безпосередньо під цим об’єктом, тобто самостійно охороняти, аби він не наніс шкоди іншим. Керівник закладу освіти несе відповідальність за травмування на аварійних об’єктах - аж до кримінальної, якщо вони не були визначені як аварійні, не відгороджені і на фінансування їх демонтажу чи реконструкції не висувалася вимога до засновника. Тут можна дізнатися і про систему захисту у будь-яких надзвичайних ситуаціях, а також про систему попередження таких ситуацій. Для закладів освіти в окремих питаннях конкретизував цю систему захисту наказ МОН від 26.12.2017 № 1669 Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти.
В законодавчій базі діє ціла низка інструкцій, які деталізують порядок дій під час обстеження та підготовки закладів освіти до навчального року. Ці норми включаються до щорічних наказів про підготовку до чергового навчального року від Міністерства освіти і науки України. Вони регулярно переглядаються та оновлюються, а за потреби оновлюється й основна законодавча база, що регулює накази МОН. Все залежить від ситуації, в якій перебуває наша країна. І навіть якщо МОН лише рекомендує, варто до рекомендацій саме з безпекових питань ставитися так само уважно, як ви би “міряли на себе” норму Закону, адже безпека є одним із чинників, що визначають якість надання освіти та якість сприйняття знань.
РОЛЬ ГРОМАДИ Й ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Батьки тут мають абсолютне право голосу та участі в огляді готовності закладу освіти дитини перед навчальним роком і впродовж усього освітнього процесу, оскільки безпечні умови дорівнюють збереженню здоров’я і навіть життя. Сімейний Кодекс України дає право батькам на захист дитини, а також на звернення до громадських організацій за такою допомогою. Водночас зобов’язує піклуватися про дитину та її безпеку. Громадські формування освітнього спрямування тут будуть корисними як ніколи, оскільки нерідко мають фахові знання і бажання ними ділитися. ГО “Основи Свідомості” не виключення. Ми готові не лише консультувати, а й брати безпосередню участь у громадському контролі та інспектуванні закладів освіти та їх територій щодо безпечного освітнього середовища.
Мало не щороку команда ГО “Основи Свідомості” звертається на адреси усіх семи районних відділів освіти міста з проханням долучити наших представників до комісії з огляду готовності закладів освіти до нового навчального року. Проте з їхніх відмов, що виконані мов під копіювальний папір, можна складати чималі за площею колажі. Хоча законодавство не виключає участі представників громадських організацій. Особливо якщо такі організації мають у своєму складі людей з відповідними фаховими знаннями.
Чому важливий громадський контроль дотримання норм безпеки на територіях закладів освіти? По-перше, громадські об’єднання діють в інтересах громади, оскільки відповідно до ЗУ “Про громадські об’єднання” утворюються для захисту прав і свобод та задоволення суспільних інтересів громадян - отже зацікавленні у дотриманні законодавства, зокрема освітнього.
Залучення активної частини громади буде лише на користь керівникам комунальних закладів освіти. Додаткова теоретична та організаційна підтримка і “зайві очі” під час обстеження можуть давати чудовий практичний результат.
А щодо участі в оглядах батьків, чиї діти навчаються в обраному для обстеження закладі освіти, питань не має виникати взагалі, адже вони учасники освітнього процесу.
Commentaires