top of page
ЗАКОНОДАВЧА БАЗА
Увага! Триває технічне обслуговування, розділ знаходиться на редагуванні у зв'язку зі зміною законодавчої бази. Вибачте за незручності.
Сторінка в розробці
Сторінка в розробці
Сторінка в розробці
Сторінка в розробці
Сторінка в розробці
Сторінка в розробці

У цьому розділі сайту ми намагаємося систематизувати законодавство про освіту, фінансування, благодійність, права дітей, можливості батьків у закладах освіти, як учасників освітнього процесу і законних представників своїх дітей та багато іншого у найбільш зручному вигляді - перш за все для батьків.  До бокової панелі розділів ми додали найважливіші нормативно- правові акти та розділи, що на наш погляд є найактуальнішими. Посилання на інші документи надаються в текстах та поясненнях. З огляду на те, що сайт знаходиться в тестовому режимі та постійно наповнюється, а законодавство змінюється, будемо Вам вдячні за змістовні зауваження та допомогу у наповненні сайту.

 

     Враховуючи величезну кількість нормативно-правових актів, положень, наказів батькам не завжди зрозуміло, чи порушуються права дітей, як потрібно себе вести, що робити, куди і до кого звертатися. Для з’ясування правомірності претензій до інших учасників освітнього процесу було б доцільно вивчити законодавство з цього питання. В процесі з’ясування обставин події, повноважень посадових осіб або діяльності закладу освіти, управління освіти, міністерства освіти виникає необхідність мати додаткову інформацію, яку можна отримати за допомогою інформаційного запиту. Наприклад, через сайт  Доступ до правди або особисто зареєструвати запит у відповідному закладі, органі  для того щоб отримати публічну інформацію ( Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених ЗУ Про доступ до публічної інформації ).

 

   Якщо ви бажаєте звернутись для вирішення проблемного питання ( Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги ст.3 ЗУ Про звернення громадян  ) до відповідної посадової особи чи органу (Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення), це потрібно робити відповідно до ЗУ Про звернення громадян . Як правило, саме зі звернення починається фіксація проблеми, але, на жаль, не завжди після самого звернення  настає вирішення проблеми.

 

   Якщо Ваше питання не вирішується на рівні керівників закладів, управлінь освіти, міністерства, необхідно звертатись до правоохоронних органів (що малоефективно) або судів (більш ефективно але коштовно). Та враховуючи зміни до ЗУ Про безоплатну правову допомогу  (ст.1  безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел), стає можливим більш широко використовувати  практику захисту прав дітей через судові позови.

    Ст.14.Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу

1. Право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб:                             

 2) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону

 

  Тож об’єднуймось, створюючи відповідальне батьківство, вивчаймо законодавство, обмінюймось досвідом, шукаймо можливості для захисту прав дітей та реформування системи освіти!

  • Відволікання від занять
    Впродовж певного часу в країні поширюється практика відволікання учнів від занять на різні розважальні (театри, планетарії, фотографування тощо) та трудові (чергування в їдальні, прибирання в класі, прибирання території закладу тощо) заходи. І хоча усі ці заходи подаються, як культурний розвиток або прищеплення навичок самообслуговування дітей, виникає ситуація, коли прямо порушуються права на якісну освіту, а батьки вимушені власним коштом винаймати репетиторів. ЗУ Про освіту Стаття 53. Права та обов’язки здобувачів освіти 5. Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбаченних рішенням Кабінету Міністрів України. Постанова КМУ №778 Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад. 48. Відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством). Також виникає питання щодо платних заходів під час занять, так як: 3. Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. (Ст 4. Забезпечення права на безоплатну освіту ЗУ Про освіту ) Тож під час занять або замість занять не може бути жодних платних заходів, а якщо батьки не змогли профінансувати платний захід (екскурсія, музей…) під час занять, то це не лише може завдати психологічної шкоди дитині, але є дискримінацією : 2. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від ...соціального і майнового стану (Ст 3. Право на освіту ЗУ Про освіту ) Що стосується залучення дітей до чергування або прибирання під час занять, найчастіше такі роботи виправдовуються рішеннями загальних зборів, педагогічної ради, батьківських комітетів тощо. Але жоден із цих документів не має більшої юридичної сили ніж законодавство.
  • Обмеження доступу батьків у заклади.
    Іноді батьки потрапляють у ситуацію, коли керівники закладів (переважно садочків та шкіл) обмежують доступ батькам в заклади освіти під різними приводами. Чи мають право обмежувати доступ батькам у заклади, де навчаються їхні діти? Відповідно до Ст. 52. Категорії учасників освітнього процесу ЗУ Про освіту батьки здобувачів освіти є учасниками освітнього процесу. В самому ж наказі, на який дуже люблять посилатися керівники, значиться: п 1.5. Обмежити доступ на територію закладів освіти осіб, які не задіяні в проведенні навчально-виховного (зараз освітнього) процесу, та посилити контроль за недопущенням внесення до приміщень навчальних закладів вибухонебезпечних та інших предметів, що можуть становити загрозу здоров'ю і життю дітей та працівників. Наказ МОН №2 від 6.01.2015. Щодо заходів безпеки у навчальних закладах Всі листи, накази, інструкції, якими намагаються обмежувати права дітей та батьків, і які не зареєстрованні в Міністерстві юстиції України (тобто пройшли перевірку на відповідність діючому законодавству ) є не законні. ЗУ Про освіту . Стаття 2 Законодавство України про освіту Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно- правовими актами і не можуть встановлювати правові норми. А враховуючи вимогиСімейного кодексу України Ст.153 Права батьків та дитини на спілкування 1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. недопуск батьків до закладів освіти є грубим порушенням законодавства.
  • Чи повинні батьки здавати фонди?
    Розповсюджена хибна точка зору, що для усіх батьків благодійні внески є обов`язковими та повинні бути однаковими за величиною. Наприклад, внесок підносять як борг, оплату за послугу, “дозволяють” не робити внесок чи робити частково, внесок може впливати на відбір здобувачів освіти до комунального закладу освіти. Усі ці випадки є порушенням конституційного права громадянина: на користування власністю: Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. ( ст.41 Конституції України ) на добровільність благодійного внеску : благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (ст.1 ЗУ “Про благодійну діяльність…”) на безоплатність загальної середньої освіти у державних та комунальних закладах: Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відповідно до стандартів освіти. ( ст.4 ЗУ “Про освіту” ) Кожен благодійник має право робити чи не робити внесок, виходячи зі своїх можливостей та волі. Матеріал підготовлено з використанням напрацювань Наталі Слободянюк.
  • Чи зобов’язані учні прибирати кабiнет?
    Зазвичай до прибирання (перш за все класних кімнат) дітей залучають, посилаючись на ДСанПіН 5.5.2.008-01, але в ньому написано, що учні можуть виконувати прибирання класів, кабінетів, лабораторій. І ніде не йдеться, що вони повинні це робити. Враховуючи що на це потрібна згода дітей та батьків, вибір залишається за батьками. Державних санітарних правила і норми влаштування,утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 12. Санітарно-гігієнічна освіта учнів, формування здорового способу життя, самообслуговування Самообслуговування повинно організовуватися у відповідності з віком, статтю, фізичними особливостями і станом здоров'я дітей, базуючись на гігієнічних вимогах та вимогах до охорони їх здоров'я. Робота із самообслуговування повинна проводитися за участю вчителів, класних керівників і медичних працівників. Роботу із самообслуговування слід проводити з урахуванням двох напрямів: - попередження забруднення земельної ділянки і навчально-побутових приміщень; - очищення земельної ділянки та побутових приміщень від забруднення. У процесі самообслуговування учні можуть (а не повинні ) виконувати прибирання класів, кабінетів, лабораторій. Під час занять відволікання на виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється. Після заннять учнів можуть залучати до наукової, спортивної, трудової, пошукової та інноваційної діяльності закладу лише за згодою батьків. Постанова КМУ №778 Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад. 48. Відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством). 49. Залучення учнів до видів діяльності, не передбачених навчальною програмою та робочим навчальним планом закладу, дозволяється лише за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють. 76. Учні закладу залучаються за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, до самообслуговування, різних видів суспільно корисної праці відповідно до статуту і правил внутрішнього розпорядку з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей. 89. Батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право: приймати рішення про участь дитини в науковій, спортивній, трудовій, пошуковій та інноваційній діяльності закладу; ЗУ Про освіту Стаття 53. Права та обов’язки здобувачів освіти 5. Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбаченних рішенням Кабінету Міністрів України.
  • Діяльність “Батьківських комітетів”.
    21.12.17. Міністр освіти Лілія Гриневич підписалаНаказ МОН №1649 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказіву якому зазначено: Визнати таким, що втратили чинність: Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 червня 2004 року №440 «Про затвердження примірного положення про батьківські комітети (ради)». З відповіді МОН від 02.12.16 : Загальноосвітній навчальний заклад на підставі зазначеного Примірного положення розробляє власне положення про батьківські комітети з урахуванням специфіки своєї діяльності та вимог законодавства. Постанова КМУ від 27 серпня 2010 р. N 778 Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад 100. У закладі за рішенням загальних зборів (конференції) можуть створюватися і діяти рада закладу, діяльність якої регулюється його статутом, а також піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об'єднання, комісії, асоціації, положення про які розробляє і затверджує МОН. Після скасування наказу№440 правових підстав для діяльності «Батьківських Комітетів» після скасування наказу№440. Більше про незаконність діяльності БК в загальноосвітніх закладах за посиланням . Враховцючи, що вПримірному положенні про батьківські комітети (раду) дошкільного навчального закладу Наказ МОН №398 від 26 квітня 2011 року посилаються наЗУ Про об'єднання громадян , а легалізація “Батьківського комітету” відбувається: шляхом видання відповідного наказу по дошкільному навчальному закладу після письмового повідомлення керівництва закладу (надання протоколу батьківських зборів) про їх заснування, що не відповідає законодавству, діяльність “Батьківського комітету” дошкільного навчального закладу теж є незаконною, а їхні рішення не обов’язкові до виконання.
  • Яка повинна бути вага портфеля?
    Документ, який регламентує загальну вагу підручників зі шкільним приладдям (без ваги портфеля або ранця), цеДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА "Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей" Наказ МОЗ від 18.01.2007 N 13 6.8. Загальна вага підручників із розрахунку на один навчальний день у комплекті з шкільним приладдям, без ваги ранця або портфеля, не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм перенесення учнями ваги на відстань до 3 км: I-II класи - 1,5 - 2,0 кг; III-IV класи - 2,0 - 2,3 кг; V-VI класи - 2,3 - 3,0 кг; VII-VIII класи - 3,0 - 3,5 кг; IX-XI(XII) класи - 3,5 - 4,5 кг. Вага кожного підручника не повинна перевищувати: для I-II класів - 300 г; III-IV класів - 350 г; V-VI класів - 450 г; VII-X класів - 500 г; XI-XII класів - 600 г. Збільшення ваги підручника можливе, але не більше ніж на 20 %. Не рекомендується випускати підручники, які розраховані на декілька років навчання або суміщення програм різних років навчання. Зазначені обмеження не розповсюджуються на навчальну літературу, що призначена для домашнього читання.
bottom of page