Загальне законодавство про освіту
Благодійність в закладах освіти.
Освіта є однією зі сфер благодійної діяльності (ст.3 ЗУ “Про благодійну діяльність…”), тому батьки на добровільній основі мають право надавати закладу освіти допомогу (ст.1 ЗУ “Про благодійну діяльність...”).
Зі свого боку бенефіціар (заклад освіти, управління освіти, місцева рада - отримувач благодійної допомоги) висуває певні вимоги до отримання і використання благодійних внесків. Якщо коштів державного, місцевого бюджету та власних надходжень 1 групи (ст.13.4 Бюджетного кодексу України) не вистачає для фінансування потреб закладу, бенефіціар може звернутися до благодійників, у тому числі батьків здобувачів освіти, з метою залучення власних надходжень 2 групи - для цього набувач допомоги (бенефіціар) має сформувати та оприлюднити список потреб, на фінансування яких можуть бути напрямлені благодійні внески, та вказати кола осіб (заклад, дитячий колектив, працівник), які користуватимуться допомогою (п. 2.9-2.11, 5.1 Інструкції з підготовки бюджетних запитів”, затвердженої наказом МФУ від 06.06.2012 р. № 687; постанова КМУ від 04.08.2000 р. №1222 “...порядок отримання благодійних внесків…”; постанова КМУ від 17.08.1998 р. №1295 “...порядок розподілу товарів...“).
Благодійний внесок може бути наданий у вигляді грошей, товарів, послуг (ст.5 ЗУ “Про благодійну діяльність…”) та використаний для “організації основної діяльності бюджетних установ” (ст.13.4 Бюджетного кодексу України) - за напрямами видатків закладу (п.2 “...порядок отримання благодійних внесків…”, затвердженого постановою КМУ від 04.08.2000 р. №1222; наказ МФУ від 12.03.2012 р. №333 “...економічна класифікація видатків бюджету).
Основною діяльністю закладу освіти є освітня діяльність (додаток 14). Отже, благодійний внесок, переданий закладу освіти, може бути спрямований керівником закладу на придбання товарів, послуг, у відповідності до оприлюдненого ним списку потреб, на покращення освітньої діяльності закладу: придбання навчально-виховної літератури, технічних засобів та обладнання для навчальних цілей, спортивного інвентарю, організацію заходів тощо.
Планування надходжень благодійних внесків можливе тільки при наявності відповідних документів, які передбачають такі надходження (п.18,21 “...порядок складання...кошторисів…”, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. №228).
Керівник закладу/управління освіти (той, кому підпорядкована бухгалтерія) забезпечує повний облік благодійних грошових коштів, товарів, послуг, робіт (ст.8.3 ЗУ “Про бухгалтерський облік …”; п.8 “...порядок розподілу товарів...“, затвердженого постановою КМУ від 17.08.1998 р. №1295). Щомісяця складається звіт про надходження благодійної допомоги (п.49, абзаци 5-6,11 “...порядок складання ... кошторисів...”, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. №228). Інформація про надходження та використання благодійних внесків вноситься до спеціального фонду уточненого кошторису закладу.
Батькам слід розрізняти:
-благодійні внески - кошти, що залучаються для фінансування тих потреб закладу (пов`язаних з основною діяльністю), які не покриті видатками з бюджету (власні надходження 2 групи);
-подарунки закладу - товари, які надаються понад потреб закладу за згодою керівника закладу (особливості оподаткування подарунків визначаються законодавством (ст. 133.4.2, 133.4.3 Податкового кодексу);
-оплату послуг - послуги репетитора, платні гуртки, харчування, екскурсії, платні вистави, платні підручники та друковані зошити (постанова КМУ №796 від 27.08.2010 р. “Про затвердження переліку платних послуг…”). Закладом освіти повинен бути складений, затверджений та оприлюднений перелік платних послуг (ст.30.2 ЗУ “Про освіту”). Батько здобувача освіти особисто пише заяву/укладає договір про отримання певної послуги. Оплата за платні послуги відноситься до власних надходжень 1 групи (надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством) та зараховується до спеціального фонду закладу (ст.13.4 Бюджетного кодексу України; п.1.6-1.7 “Порядок надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами”, затвердженого наказом МОН, МЕУ, МФУ від 23.07.2010 р. №736/902/758).
-кошти, витрачені на особисті потреби - придбання особистих речей для навчання, подарунки дітям або заходи, які організовані батьками (не є частиною навчально-виховного плану або послугою, наданою закладом);
-подарунки вчителям.
Ініціатором залучення благодійної допомоги може бути бенефіціар - якщо є потреби, не покриті кошторисними видатками, які потребують залучення додаткових джерел фінансування.
Якщо ініціатором залучення благодійної допомоги у вигляді товара, роботи, послуги виступає благодійник - він звертається до керівника закладу, щоб дізнатися, чи відповідає запропонована ним допомога потребам закладу. Керівник, з урахуванням рекомендацій управління освіти, місцевої ради, визначає можливість використання допомоги (благодійного внеску, подарунку) (п.1-4 “...порядок розподілу товарів…”, затвердженого постановою КМУ від 17.08.1998 р. №1295 ).
Благодійник має право вказати (усно, у письмовому вигляді: звернення або договір) напрямок використання благодійного внеску - в межах, які вказав бенефіціар (ст.6 ЗУ “Про благодійну діяльність ...”; ст.717-730, ст.208 Цивільного кодексу). Такий благодійний внесок називають пожертвою. Договір пожертви (додаток 1) дозволяє контролювати використання пожертви з моменту її передачі закладу. Якщо пожертва цінна, договір укладається обов`язково (ст.719, 729 Цивільного кодексу України). Законодавством критерії цінності не визначені, отже цінність пожертви визначається за бажанням сторін договору (роз`яснення МЮУ від 16.03.2011 р. щодо договору дарування).
СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ТА ЗБОРУ БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ
Індивідуальна та спільна благодійна діяльність
Благодійний внесок може бути як індивідуальним, так і спільним (ст.5 ЗУ “Про благодійну діяльність…”). Можливі такі форми спільної благодійної діяльності:
-
Батьки можуть створити благодійну організацію, у т.ч. благодійний фонд (додаток 2) (ст. 13.4 ЗУ “Про благодійну діяльність…”).
Закон (ст.9 ЗУ “Про благодійну діяльність…”) надає можливість створення ендавментів - у такому випадку для здійснення благодійної діяльності використовуються відсотки накопичених коштів.
2. Група батьків може передати закладу товари/послуги.
Цивільний кодекс України передбачає в такому випадку укладання між батьками договору про спільну діяльність (додаток 3). В договорі прописуються умови спільної благодійної діяльності (ст.1130-1131 ЦК - про договір, ст.638-649 ЦК - укладання договору). Договір про спільну діяльність врегульовує збір коштів серед тих батьків, які є учасниками договору.
Якщо договір про спільну діяльність не оформлений, збір коштів серед батьків на потреби закладу слід вважати безпідставним (див. розділ “Публічний збір”). У такому випадку створюються умови для порушення прав окремих здобувачів освіти та їхніх батьків.
Розповсюджена хибна точка зору, що для усіх батьків благодійні внески є обов`язковими та повинні бути однаковими за величиною. Наприклад, внесок підносять як борг, оплату за послугу, “дозволяють” не робити внесок чи робити частково, внесок може впливати на відбір здобувачів освіти до комунального закладу освіти. Усі ці випадки є порушенням конституційного права громадянина на користування власністю (ст.41 Конституції України), законного права на добровільність благодійного внеску (ст.1 ЗУ “Про благодійну діяльність…”), права на доступність та безоплатність освіти у державних та комунальних закладах (ст.53 Конституції України; ст.4 ЗУ “Про освіту”; п.18,74 “Положення про загальноосвітній навчальний заклад”, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. №778). Кожен благодійник має право робити чи не робити внесок, виходячи зі своїх можливостей та бажань.
Якщо батьківський колектив на зборах при достатній кількості людей (більш ніж половина колективу) шляхом голосування приймає рішення, таке рішення можна вважати дійсним. Рішення (разом з результатами голосування) вноситься до протоколу. Але будь-які рішення, які пов`язані із благодійною допомогою закладу, мають характер пропозиції, агітації.
У батьківських комітетів, батьківських рад, піклувальних рад відсутнє право здійснювати збір коштів серед інших батьків та їх розподіляти, бо ці громадські формування є незареєстрованими, а здійснювати благодійну діяльність можуть фізичні або юридичні особи (ст.1.1.5 ЗУ “Про благодійну діяльність…”; ст.12.1, ст.24.1 ЗУ “Про громадські об`єднання”; п.3.5, 3.13 Положення про батьківські комітети шкіл, затвердженого МОН вiд 02.06.2004 р. № 440, але не зареєстованого в МЮУ; п.4.2, 4.8 Положення про батьківські комітети садочків, затвердженого наказом МОН від 26.04.2011 № 398, але не зареєстованого в МЮУ; Положення про ради, затверджене наказом МОН від від 05.02.2001 р. №45).
При зборі та передачі благодійної допомоги повинні виконуватися дві умови:
1) благодійник має отримати документ, який підтверджує його особистий благодійний внесок (ст.8.2 ЗУ “Про бухгалтерський облік…”; п.2.4 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. №88);
2) кожен благодійний внесок повинен пройти бухгалтерський облік.
Публічний збір
Публічним збором благодійних внесків визнається добровільний збір цільової допомоги у формі готівкових коштів або майна серед невизначеного кола (фізичних, юридичних) осіб для потреб бенефіціара (ст.7.1 ЗУ “Про благодійну діяльність…”).
Коло батьків (учасників освітнього процесу певного закладу) є визначеним колом осіб. Тому на території закладів освіти, під час батьківських зборів тощо, публічний збір у законному порядку здiйснювати неможливо.
Особа, яка здійснює публічний збір, має діяти на підставі письмового договору з бенефіціаром (закладом, управлінням освіти, місцевою радою) (ст.7.4 ЗУ “Про благодійну діяльність…”). В договорі повинна бути зазначена потреба, задля фінансування якої здійснюється збір.
Передача благодійних внесків у грошовій формі
-
Реєстраційний рахунок спеціального фонду закладу, зареєстрований у державному казначействі (п.1 розпорядження КМУ від 19.08.2009 р. №1007-р “Про забезпечення цільового використання…”). Ця інформація має бути оприлюднена (на веб-сайті місцевої ради, закладу, на інформаційному стенді для батьків); або можна звернутись до адміністрації, бухгалтерії закладу, управління освіти (ст.30 ЗУ “Про освіту”).
-
Каса закладу освіти, якщо така є (ст.8.4. ЗУ “Про бухгалтерський облік…”; п.106 “Положення про загальноосвітній навчальний заклад”, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. №778; п.2 розпорядження КМУ від 19.08.2009 р. №1007-р “Про забезпечення цільового використання...”). В касі благодійнику повинні видати квитанцію з відбитком печатки закладу, що підтверджує проведення фінансової операції (п.3.3 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637).
-
Батько, який має письмовий договір з бенефіціаром (закладом, управлінням освіти, місцевою радою) про публічний збір благодійних внесків та діє за умовами цього договору (ст.7.4 ЗУ “Про благодійну діяльність…”).
-
Банківський рахунок благодійної організації (фонду) (додаток 2).
Кінцевим отримувачем благодійних внесків є бенефіціар (заклад, управління освіти, місцева рада): у перших трьох випадках гроші потрапляють на реєстраційний рахунок закладу, а у четвертому випадку, відповідно до статуту благодійної організації, можуть бути закуплені товари/послуги з метою подальшої їх передачі закладу за певними умовами та відповідним оформленням.
Передача цінних та малоцінних товарів
Усі товари, передані батьками в користування закладу освіти, повинні проходити бухгалтерський облік. Алгоритм передачі товарів наводимо в додатку 5.
До цінних (наприклад, комп`ютер) та малоцінних (наприклад, парти) товарів відносять ті, які використовуються більше одного року або мають велику вартість - більше 2500 грн за одиницю (додаток 1 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №611 від 26.06.2013 р.).
Для прийому товару за наказом керівника закладу (управління освіти, місцевої ради) утворюється тимчасова комісія (до складу якої входять бухгалтер, інші працівники закладу), оформлюється акт прийняття-передачі (додаток 6).
Товару (групі однакових товарів) під час прийому присвоюють інвентарний номер (Наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2016 р. №818 “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання”, ст.139 Господарського кодексу України). Акт прийняття-передачі передається в бухгалтерію. Благодійнику залишають копію (п.2.6 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. №88).
Товар можна передати як благодійний внесок - за списком потреб, оприлюднених бенефіціаром, або як подарунок - понад потреби. Укладання договору пожертви (додаток 1) надає можливість здійснювати контроль за використанням внеску, подарунку (ст.730 Цівільного кодексу України).
Передача дрібних товарів
Усі товари, передані батьками в користування закладу освіти, повинні проходити бухгалтерський облік. Алгоритм передачі товарів наводимо в додатку 5.
До дрібних (малоцінних швидкозношуваних) товарів (канцелярські, гігієнічні, господарські товари, будівельні матеріали тощо) відносять такі, які розходуються протягом року та мають невелику вартість (наказ МФУ від 26.06.2013 р. №611 “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ”).
Для прийому товару за наказом керівника закладу (управління освіти, місцевої ради) утворюється тимчасова комісія (до складу якої входять бухгалтер, інші працівники закладу), оформлюється акт прийняття-передачі (додаток 7). Акт прийняття-передачі передається в бухгалтерію. Благодійнику залишають копію (п.2.6 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. №88 ).
Малоцінним швидкозношуваним товарам не присвоюють інвентарного номеру (ст.139 Господарського кодексу України).
Надання послуг та виконання робіт
Для надання послуг благодійник має укласти з бенефіціаром договір про надання послуг (гл. 63 Цивільного кодексу), а для проведення робіт - договір підряду (гл. 61 Цивільного кодексу).
Всі послуги та роботи, виконані батьками на користь закладу, повинні обліковуватися, незалежно від того, виконані вони батьками безоплатно чи оплачені за рахунок благодійних внесків. Алгоритм передачі товарів наводимо в додатку 5.
Для прийому-здання послуг чи робіт за наказом керівника закладу (управління освіти, місцевої ради) утворюється тимчасова комісія (до складу якої входять бухгалтер, інші працівники закладу), оформлюється акт прийняття-передачі (або акт наданих послуг, або акт виконаних робіт, або акт прийняття-здання) (додаток 8). Акт прийняття-передачі передається в бухгалтерію. Благодійнику залишають копію (п.2.6 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. №88).
Поточні ремонтні роботи в класних кімнатах закладів освіти на сьогодні у більшості випадків перекладені на батьків, однак:
1) до штатного розпису закладу входять робітники, які уповноважені на проведення дрібних ремонтних робіт (Типові штатні нормативи загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних закладів освіти, затверджені наказами МОН від 06.12.2010 р. №1205, від 04.11.2010 р. №1055, від 31.10.2012 р. №1230);
2) створення умов для провадження освітнього процесу належить до компетенції засновників закладів освіти - органів місцевого самоврядування та їхніх виконавчих органів (ст.25.6 ЗУ “Про освіту”), а не батьків чи вчителів.
Треба пам`ятати: ремонтні роботи (поточні, капітальні) проводяться за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів та власних надходжень 1 групи спеціального фонду закладу. Благодійні внески, які надані закладу, відносяться до власних надходжень 2 групи спеціального фонду закладу та напрямком їх використання має бути розвиток освіти: придбання просвітницької літератури, навчальних посібників, мультимедійної апаратури, демонстраційних засобів та обладнання, спортивного інвентарю, обладнання спортмайданчиків, проведення навчально-виховних заходів тощо (ст.13.4 Бюджетного кодексу України).
Презенти вчителям
Подарунки вчителям знаходяться у сфері цивільних відносин (гл. 55 Цивільного кодексу). Такі подарунки не є благодійним внеском на потреби закладу освіти, подарунком закладу чи платою за послуги, тому не потребують бухгалтерського обліку.
Зауважте:
-
Ст.23 ЗУ “Про запобігання корупції” обмежує: вартість одноразового подарунка - до одного прожиткового мінімума та сумарну вартість подарунків, отриманих протягом року - до подвійного прожиткового мінімума.
-
Якщо плануєте привітати педагога від групи батьків: при зборі однакових грошових сум може бути порушене право володіння власністю окремих батьків (ст.41 Конституції України), тому збирати кошти треба в довільному порядку (кожен вносить, скільки вважає за потрібне).
Чому облік є обов`язковим?
-
Правильно складені під час передачі благодійних внесків, подарунків документи дозволяють благодійнику реалізувати право на оформлення податкової знижки (ст.166 Податкового кодексу).
-
Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (заклад освіти, управління освіти, місцева рада) зобов`язаний вести облік всіх самостійно зароблених коштів, у тому числі благодійних внесків, подарунків - це допомагає скласти достовірний кошторис та уникнути зловживань бюджетними коштами (ст.3.1, 8.3, 11.1 ЗУ “Про бухгалтерський облік …”; п.8 “...порядок розподілу благодійної допомоги“, затвердженого постановою КМУ від 17.08.1998 р. №1295; п. 2.13, 2.14 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. №88). Товари та послуги, передані закладу благодійним фондом, так само потребують обов`язкового обліку.
-
При правильно проведенному обліку стає можливим контроль.
Чому контроль з боку батьків є важливим?
-
Благодійник має право здійснювати контроль за використанням свого благодійного внеску, подарунку (ст.6.5, 6.6 ЗУ “Про благодійну діяльність…”).
-
Місцева рада (управління освіти, заклад освіти) є підзвітною, підконтрольною і відповідальною перед територіальною громадою (ст. 4 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”; ст. 24.3 Статуту територіальної громади міста Житомира). Місцева рада та органи державної податкової служби повинні здійснювати контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги (п.9 “Порядку розподілу товарів…”, затвердженого постановою КМУ від 17.08.1998 р. №1295).
-
Здійснення контролю робить батьків свідомими суб`єктами благодійної діяльності.
-
Громадський контроль знижує ризик зловживань у бюджетній сфері.
СПОСОБИ КОНТРОЛЮ
Умови залучення благодійних внесків
Якщо достовірно сформовану потребу закладу освіти неможливо в повному обсязі забезпечити за рахунок державного та місцевого бюджетів, залучаються додаткові джерела надходжень: власні надходження 1 групи (кошти, зароблені закладом) та 2 групи (гранти, благодійні внески, подарунки, кошти спонсорів).
Благодійний внесок використовується для фінансування потреб, пов`язаних з основною діяльністю закладу освіти (ст.13.4 Бюджетного кодексу).
Систематичнi письмовi звiти
Законодавством передбачене звітування бенефіціара перед благодійником (ст.10-1, ч.1,4 ЗУ “Про доступ до піблічної інформації”; ст.30 ЗУ “Про освіту”). Звітування сприяє прозорості використання благодійної допомоги.
1. Вимагайте регулярних, в письмовому вигляді звiтiв (на веб-сайтах місцевої ради, закладу освіти, інформаційних стендах для батьків) про надходженяя та використання благодійних внесків, подарунків (ст.30 ЗУ “Про освіту”; наказ МОН України від 23.03.2005 р. №178 ”Про затвердження Примірного положення про порядок звітування керівників …”).
2. Про збір та використання благодійних внесків, подарунків звітує керівник закладу, оскільки благодійні внески є частиною бюджету (п.95 Положення про загальноосвітній навчальний заклад”, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. №778 ; ст.13.4 Бюджетного кодексу).
Керівник закладу освіти повинен звітувати не тільки про благодійні внески, подарунки (2 група власних надходжень, ст.13.4 Бюджетний кодекс), а й про зароблені закладом кошти (1 група власних надходжень) - платні послуги, кошти, отримані з продажу вироблених учнями товарів, плату за надання в оренду майна та приміщень, продаж майна. Відсутність облікованих коштів 1 групи може бути ознакою або низької менеджерської ефективності керівника, або нецільового використання зароблених коштів.
3. П.4 “Примірного положення про порядок звітування керівників …” передбачає щорічне таємне голосування батьків з метою оцінки діяльності керівника.
4. Керівнику закладу в якості інформаційної підтримки надайте Пам`ятку (додаток 9).
Запити на інформацію
ЗУ “Про доступ до публічної інформації” (розділ ІV) надає можливість громадянину шляхом написання інформаційних запитів отримувати інформацію, яка стосується закладу освіти (форма запиту - додаток 10).
В 5-7-денний термін можна отримати інформацію про робочий штат, харчування, умови навчання, місцеві нормативно-правові акти тощо. Потреби, кошторис з розрахунком, уточнений кошторис з розрахунком, звіт про надходження та використання коштів загального та спеціального фондів, список товарів та послуг, наданих як благодійна допомога - фінансові документи (додаток 11), які дозволять проаналізувати умови залучення благодійних внесків, обсяг та розподіл облікованих внесків.
Є публічною інформація про розподіл бюджетних коштів, володіння, користування та розпорядження державним, комунальним майном, зміст відповідних документів, умови отримання коштів та майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (ст.6.5 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”).
Ст.21.3 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” визначає умови сплати для відшкодування витрат на копіювання та друк: якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Але ст.21.4 передбачає безкоштовне надання у будь-якому обсязі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес; ст.14.1.4 зобов`язує розпорядника інформації “визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо”.
Розпорядник зобов`язаний оприлюднювати визначений перелік (ст.15, ч.1-3) інформації, у т.ч. нормативно-правові акти, звіти, не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документа, а проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Якщо такі умови не виконані, нормативно-правові акти, рішення можуть бути оскаржені (ст.23).
Відмова від надання благодійних внесків
Якщо можливість надавати благодійну допомогу законними шляхами відсутня, Ваш обов`язок громадянина - відмовитися від надання благодійної допомоги до моменту, коли порядок буде встановлений.
Вивчення нормативно-правових актів
Вивчення документів (список - додаток 12) формує більш чітке та глибоке уявлення про те, якою є законна процедура збору, прийому, обліку та розподілу благодійних внесків, та надає впевненності в своїй позиції. Текст довідника підготовлений на основі нормативних актів.
Подання звернень
Якщо Ваші зауваження батькам, членам батьківських комітетів не сприяють наведенню ладу, зверніться у письмовій формі до керівника закладу, до місцевих органів самоврядування, виконавчої влади, до громадської організації, статут якої передбачає розгляд Вашого питання:
- з описанням конкретної ситуації, в якій, як вважаєте, були порушені Ваші права;
- з описанням фактів порушень - з посиланням на інформацію, яку отримали через інформаційні запити та звернення.
Анонімні скарги розгляду не підлягають, але на усне або письмове прохання громадянина його прізвище, місце проживання та роботи повинні залишатися нерозголошеними (ст.1,5,8,10 ЗУ “Про звернення громадян”).
Матеріал підготовлено Наталею Слободянюк за інформаційної та інтелектуальної підтримки Івана Фурлета, Олени Нарожної, Ігоря Ржешніовецького. Більш детально у “Довідник для батьків "Благодійність в освіті - у законному руслі"
◄
1 / 1
►